Освітня програма
Освітня програма
Городоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Іллінецької районної ради Вінницької області
на 2019/2020навчальний рік
СХВАЛЕНО
Рішенням педагогічної ради школи Протокол № 1 від 30.08.2019р
Голова педагогічної ради
____________К.І.Драч
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор Городоцької
ЗОШ І-ІІІ ступенів
___________К.І.Драч
НАДАНО ЧИННОСТІ ТА ВВЕДЕНО В ДІЮ
Наказ № 95 від 30.08.2019р.
ЗМІСТ
|
Загальні положення |
4 |
|
Розділ 1 Призначення школи та засіб її реалізації |
4 |
|
Розділ 2 Модель випускника школи |
6 |
|
Розділ 3 Цілі та задачі освітнього процесу школи |
7 |
|
Розділ 4 Навчальне навантаження та навчальні плани |
7 |
|
Розділ 5 Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій |
16 |
|
Розділ 6 Вимоги до осіб, які здобувають освіту |
19 |
|
Розділ 7 Програмне забезпечення освітнього процесу |
19 |
|
Розділ 8 Структура навчального року |
20 |
|
Розділ 9 Очікувані результати навчання здобувачів освіти |
21 |
|
Розділ 10 Показники (вимірники) реалізації освітньої програми |
26 |
|
Розділ 11 Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти |
28 |
|
Додаток 1. Перелік навчальних програм |
29
|
Загальні положення
Освітня програма Городоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанов Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та відповідно Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти:
- І ступеня, затвердженої наказами Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268 та від 20.04.2018 № 407;
- ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405;
- ІІІ ступеня, затвердженої наказами Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 406 та № 408.
Освітня програма Городоцької ЗОШ І-ІІІ ступенів окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державними стандартами.
Освітня програма визначає:
загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчальних планів;
очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку 3;
рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.
Розділ 1
Призначення школи та засіб її реалізації
Призначення школи полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону школи, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.
Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:
¾ читання з розумінням,
¾ уміння висловлювати власну думку усно і письмово,
¾ критичне та системне мислення,
¾ здатність логічно обґрунтовувати позицію,
¾ творчість, ініціативність,
¾ вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми,
¾ здатність співпрацювати з іншими людьми.
Основним засобом реалізації призначення освітнього закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час школа має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме:
· уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;
· надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);
· поглиблене вивчення окремих предметів;
· надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;
· оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;
· надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.
Освітня програма, що реалізується в Городоцькій ЗОШ І-ІІІ ступенів, спрямована на:
¾ формування в учнів сучасної наукової картини світу;
¾ виховання працьовитості, любові до природи;
¾ розвиток в учнів національної самосвідомості;
¾ формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
¾ інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
¾ рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
¾ виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
¾ створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;
¾ формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.
Реалізація освітньої програми школи здійснюється через три рівні освіти:
¾ початкова освіта тривалістю чотири роки;
¾ базова середня освіта тривалістю п’ять років;
¾ профільна середня освіта тривалістю два/три роки.
Розділ 2
Модель випускника школи
Випускник нашої школи - особистість - цілісна, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;
патріот - з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;
інноватор - здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.
Освітній процес у школі спрямований на формування у випускника школи ключових компетентностей необхідних для успішної життєдіяльності:
- вільне володіння державною мовою;
- здатність спілкуватися рідною та іноземною мовами;
- математична компетентність;
- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
- інноваційність;
- екологічна компетентність;
- інформаційно-комунікаційна компетентність;
- навчання впродовж життя;
- громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
- культурна компетентність;
- підприємливість та фінансова грамотність;
- готовність до вибору професії відповідно до своїх здібностей та можливостей, потреб ринку праці.
Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набувають під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читати і розуміти прочитане, висловлювати думку усно і письмово, критично мислити, здатність логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення, конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект, здатність співпрацювати в команді.
Випускник школи має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.
Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.
Розділ 3
Цілі та задачі освітнього процесу школи
Цілі та задачі освітнього процесу школи на кожному рівні реалізації освітніх програм обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем школи в освітньому просторі села, району, області, держави.
Цілі освітнього процесу школи:
1.Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог Державного освітнього стандарту;
2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
3.Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
4.Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;
6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів підвищення кваліфікації;
7.Проведення атестації педагогів;
8.Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.
Розділ 4
Навчальне навантаження та навчальні плани
Освітня програма визначає загальний обсяг навчального навантаження і забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором, їх інтеграцію та логічну послідовність вивчення, які будуть подані в рамках навчальних планів. Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти складає:
-для учнів 1-го класу 805 годин/ навчальний рік;
-для 2-гокласу – 805 годин/навчальний рік,
-для 3-го класів – 840 годин/навчальний рік,
-для 4-гокласу– 840годин/навчальний рік;
- для 5-го класу – 927.5годин/навчальний рік,
-для 6-го класу – 1032,5 годин/навчальний рік,
- для 7-гокласу _1085 годин/навчальний рік,
- для 8-го класу – 1102.5 годин/навчальний рік,
-для 9-го класу – 1155годин/навчальний рік;
¾ для 10-11-х класів 2660 годин/навчальний рік:
для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік,
для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень для кожного ступеня школи і кожного класу зокрема окреслено у навчальних планах, які дають цілісне уявлення про зміст і структуру рівнів освіти, встановлюють погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначають гранично допустиме тижневе навантаження учнів.
Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову. Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладами загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.
Для 1-2-го класів навчальний план (таблиця 1) складено у відповідності до Державного стандарту початкової освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленої під керівництвом Шиян Р.Б., затвердженої наказом МОН України від 21.03.2018 № 268.
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
мовно-літературна - включає українську мову та літературу, іноземну мову (англійська);
математична - спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей;
природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної природоохоронної поведінки у навколишньому світі;
технологічна - формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій;
інформативна - формування інформаційно-комунікаційної компетентності, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв для розвитку, самовираження, здобуття навичок безпечної діяльності в інформаційному суспільстві;
соціальна і здоров’язбережувальна - формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;
громадянська та історична - формування громадянської та інших компетентностей, готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів;
мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;
фізкультурна - формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.
Мовно-літературна освітня галузь реалізується через предмети: українська мова, українська література, іноземна мова(англійська). Математична освітня галузь через предмет – математика. Природнича, громадянська, історична та мистецька реалізується через інтегрований предмет – я досліджую світ.
ІІІ. Навчальний план
Додаток 1
складений відповідно до додатку 1
Типової освітньої програми
початкової освіти НУШ-2
(затвердженої Колегією
Міністерства освіти і науки
України 23.02.2018)
Навчальний план
для початкової школи( 1-2 класи) з навчанням українською мовою
|
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень у класі |
|
|
1 |
2 |
|
|
Українська мова Українська мова в інтегрованому курсі |
5 2 |
5 2 |
|
Англійська мова |
2 |
3 |
|
Математика |
3 |
3 |
|
Я досліджую світ |
5 |
6 |
|
Мистецтво: Образотворче мистецтво Музичне мистецтво |
1 1 |
1 1 |
|
Фізична культура
|
3
|
3
|
|
Усього |
19+3 |
21+3 |
|
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять Курс за вибором: Предмет – українська мова |
1
1 |
1
1 |
|
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня |
20 |
22 |
|
Всього використано по школі |
23 |
25 |
|
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) |
23 |
25 |
Варіативна частина навчального плану у 1 класі використана на 100 %,
у 2 класі – 100%
Для 3-4 класів навчальний план (таблиця 2) розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» та відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407) з української мовою навчання.
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
· «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова (мова і літературне читання)», «Іноземна мова(англійська)»;
· «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - «Математика», «Природознавство»;
· «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі»;
· «Здоров’я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров’я» та «Фізична культура»;
· «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика»;
· «Мистецтво» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».
Додаток 2
складений відповідно до таблиці 2
Типової освітньої програми
(наказ Міністерства освіти і науки
України від 20.04.2018 №407)
Навчальний план І ступеня з українською мовою навчання( 3-4 класи)
|
Освітні галузі |
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
|
||
|
|
|
3 |
4 |
Разом |
|
|
Мови і літератури |
Українська мова |
7 |
7 |
14 |
|
|
(мовний і літературний компоненти) |
Англійська мова |
2 |
2 |
4 |
|
|
Математика |
Математика |
4 |
4 |
8 |
|
|
Природознавство |
Природознавство |
2 |
2 |
4 |
|
|
Суспільствознавство |
Я у світі |
1 |
1 |
2 |
|
|
Мистецтво |
Мистецтво/музичне мистецтво, образотворче мистецтво |
1 |
1 |
2 |
|
|
|
|||||
|
1 |
1 |
2 |
|||
|
Технології |
Трудове навчання |
1 |
1 |
2 |
|
|
Інформатика |
1 |
1 |
2 |
||
|
Здоров'я і фізична культура |
Основи здоров'я |
1 |
1 |
2 |
|
|
Фізична культура Хореографія |
3
|
3
|
6 |
|
|
|
Усього |
|
21+3 |
21+3 |
42+6 |
|
|
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять |
|
|
|
||
|
Курси за вибором: |
|
|
|
||
|
Українська мова Індивідуально-додаткові заняття |
|
|
|
||
|
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня |
23 |
23 |
|
|
|
|
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) |
26 |
26 |
|
|
|
|
Використано по школі |
24 |
24 |
48 |
|
|
Освітня програма базової середньої освіти – школи ІІ ступеня (таблиця 3) окреслює організацію закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти і складена відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405) з навчанням українською мовою.
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.
Варіативна складова навчального плану школи ІІ ступеня визначена з урахуванням особливостей організації освітнього процесу на основі компетентнісного підходу до навчання і виховання здобувачів освіти, відповідно до індивідуальних освітніх потреб школярів та пропозицій батьків. Зокрема:
¾ з метою реалізації завдань Концепції патріотичного виховання продовжується вивчення курсу «Етика» в 5,6 класах – по 1 год, як факультатив.
Додаток 3
складений відповідно до таблиці 1
Типової освітньої програми
(наказ Міністерства освіти і науки
України від 20.04.2018 №405)
Навчальний план 5,6,7, 8 .9 класів з навчанням українською мовою
|
Освітні галузі |
Предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
||||
|
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
||
|
Мови і літератури |
Українська мова |
3,5 |
3,5 |
2,5 |
2 |
2 |
|
Українська література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Англійська мова |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Суспільство-знавство |
Історія України |
1 |
1 |
1 |
1,5 |
1,5 |
|
Всесвітня історія |
- |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Основи правознавства |
- |
- |
- |
- |
1 |
|
|
Мистецтво |
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
1 |
- |
- |
|
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
1 |
- |
- |
|
|
Мистецтво |
- |
- |
- |
1 |
1 |
|
|
Математика |
Математика |
4 |
4 |
- |
- |
- |
|
Алгебра |
- |
- |
2 |
2 |
2 |
|
|
Геометрія |
- |
- |
2 |
2 |
2 |
|
|
Природо-знавство |
Природознавство |
2 |
- |
- |
- |
- |
|
Біологія |
- |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Географія |
- |
2 |
2 |
2 |
1,5 |
|
|
Фізика |
- |
- |
2 |
2 |
3 |
|
|
Хімія |
- |
- |
1,5 |
2 |
2 |
|
|
Технології |
Трудове навчання |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
|
Інформатика |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
|
|
Здоров’я і фізична культура |
Основи здоров’я |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Фізична культура** |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
|
Разом |
23,5+3 |
26,5+3 |
28+3 |
28,5+3 |
30+3 |
|
|
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації Факультативи:Етика
|
1 |
1
|
|
|
|
|
|
Гранично допустиме навчальне навантаження |
28 |
31 |
32 |
33 |
33 |
|
|
Всього 151,5 год.+2=153,5 |
27,5 |
30,5 |
31 |
31,5 |
33 |
|
Освітня програма повної загальної середньої освіти – школи ІІІ ступеня
Навчальні плани школи ІІІ ступеня складені на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 для 10-11 класів. Навчальний план охоплює інваріантну частину, сформовану на державному рівні та варіативну частину. У школі ІІІ ступеня (10, 11 класи) навчання проходить на рівні стандарту (таблиця № 2, ).
Варіативна складова навчального плану у школі ІІІ ступеня використана на:
- додатковий час для поглибленого вивчення предметів:
предмет -украінська мова, -11 клас -1 год.
предмет - захист Вітчизни (медико-санітарна підготовка) в 10 класі та в 11кл .по 1,5 год.
предмет математика , -11 клас -1 год.
предмет зарубіжна література -10 кл 1 год , -11 клас -0,5 год.
предмет історія України-10кл – 0,5год., , -11 клас -0,5 год.
Разом-7.5 год.
-Факультативи:
предмет географія -10 клас -0.5 год.
предмет біологія, -10 клас -0,5 год.
Разом-1 год
Всього -8.5годин
Освітня програма середньої освіти - школи ІІІ ступеня окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти і складена відповідно для учнів10 та 11 класу - до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 ).
.
В 10 класі школи вивчаються базові предмети: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізична культура» і «Захист Вітчизни», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія». Включені вибірково-обов’язкові предмети «Інформатика» і «Мистецтво», що вивчаються на рівні стандарту. З метою продовження поглибленого вивчення вводяться предмети: українська мова, математика, зарубіжна література, історія України,основи медичних знань,та факультативи з біології і географії.
Навчальний план для учнів10 11 класу (додаток 4) розроблений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №408) з українською мовою навчання . В 11 класі продовжується поглиблене вивчення української мови , тому додатково виділяється 1 год, а з метою якісного виконання програми академічного рівня при поглибленому вивченні додатково виділяються години і здійснюється їх перерозподіл для підсилення вивчення окремих предметів, а саме:
українська мова, зарубіжна література, історія України,основи медичних знань,
математика.
Додаток 4
складений відповідно до таблиці 2, Типової освітньої програми (наказ Міністерства освіти і наук України від 20.04.2018 №408)
Навчальний пландля 10,11 класу(рівень стандарту
|
№ |
Навчальні/клас предмети/учні |
10 12 |
11 9 |
21 |
|
1 |
Укр.мова |
2 |
2+1 |
|
|
2 |
Укр.літ |
2 |
2 |
|
|
3 |
Зарубіжна літ. |
1+1 |
1+0,5 |
|
|
4 |
Іноземна мова |
2 |
2 |
|
|
5 |
Алгебра |
1.5 |
1,5+1 |
|
|
6 |
Геометрія |
1.5 |
1.5 |
|
|
7 |
Інформатика |
1 |
2 |
|
|
8 |
Історія Укр. |
1,5+0.5 |
1,5+0,5 |
|
|
9 |
Всесвітня історія |
1 |
1 |
|
|
10 |
Громадянська освіта |
2 |
0 |
|
|
11 |
|
|||
|
12 |
Біологія та екологія |
2 |
2 |
|
|
13 |
|
|
||
|
14 |
Географія |
1,5 |
1 |
|
|
15 |
Фізика і астрономія |
3 |
4 |
|
|
16 |
мистец |
2 |
1 |
|
|
17 |
Хімія |
1,5 |
2 |
|
|
18 |
|
|||
|
19 |
Фізична культура |
3 |
3 |
|
|
20 |
ЗВ |
1,5 |
1,5 |
|
|
21 |
|
|
||
|
22 |
|
|||
|
23 |
|
|
||
|
|
ПО КЛАСАХ |
30,0 |
29,0 |
59,0 |
|
|
Варіативна складова |
|
|
|
|
|
Поглиблене вивчення-9 год |
|
|
|
|
1 |
Українська мова |
|
1 |
1. |
|
2 |
Зарубіжна література |
1 |
0,5 |
1.5 |
|
|
|
|
|
|
|
4 |
Історія України |
0.5 |
0.5 |
1 |
|
5 |
Основи мед.знань |
1.5 |
1.5 |
3 |
|
6 |
Математика |
|
1 |
1 |
|
Факультативи – 3 |
|
|
||
|
1 |
Географія |
0.5 |
|
0,5 |
|
2 |
біологія |
0.5 |
|
0.5 |
|
3 |
|
|
||
|
3 |
|
|
||
|
|
|
|||
|
|
ПО КЛАСАХ |
34 |
33.5 |
67.5 |
|
|
РАЗОМ |
59.5+8.5=67,5 |
|
|
Розділ 5
Особливості організації освітнього процесу та
застосовування в ньому педагогічних технологій
Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.
Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
¾формування компетентностей;
¾розвитку компетентностей;
¾перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
¾корекції основних компетентностей;
¾комбінований урок.
Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультацій, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.
У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.
Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.
Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчення та інше.
Вчителі не тільки самі активно використовувують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Тому створенні вчителями персональні предметні сайти є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІКкомпетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі.Вчителі у процесі роботи застосовуютьключові компетентності:
1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.
2. Спілкування іноземними мовами. Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.
3. Математична грамотність. Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.
4. Компетентності в природничих науках і технологіях. Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.
5. Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).
6. Уміння навчатися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.
7. Соціальні і громадянські компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.
8. Підприємливість. Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.
9. Загальнокультурна грамотність. Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.
10. Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.
Також наскрізні лінії які є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів; вони враховуватимуться при формуванні шкільного середовища.
Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.
1. Для наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.
2. Метою вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи. Ця наскрізна лінія освоюється через колективну діяльність – дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо, яка розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
3. Завданням наскрізної лінії «Здоров'я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
4. Вивчення наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Розділ 6
Вимоги до осіб, які здобувають освіту
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.
Розділ 7
Програмне забезпечення освітнього процесу
Для виконання освітніх програм школи на 2019/2020 навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; курсів за вибором варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника. Перелік навчальних програм 2019-2020 навчального року у додатку 1 до Освітньої програми.
Розділ 8
Структура навчального року та організація освітнього процесу
Структура 2019/2020 навчального року
1.Початок та закінчення навчального року.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2019/2020 навчальний рік розпочнеться 1 вересня 2019 року святом – День знань – і закінчиться не пізніше 1 липня 2020 року.
2. Семестри навчального року
Навчальні заняття для учнів 1-11 класів організовуються за семестровою системою:
І семестр – з 02 вересня по 29 грудня 2019 року,
ІІ семестр – з 13 січня по 22 травня 2020 року.
3.Проведення канікул.
Впродовж навчального року для учнів 1-11 класів проводяться канікули:
- осінні - з 28 жовтня по 01 листопада 2019 року;
- зимові - з 30 грудня 2019 року по 11 січня 2020 року;
- весняні - з 23 по 27 березня 2020 року.
Навчальні екскурсії та навчальна практика проводяться згідно додатку до листа МОН України від 06.02.08 №1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів». Дата вручення свідоцтв про здобуття базової середньої освіти-15 червня 2020року, дата вручення свідоцтв про здобуття повної загальної середньої освіти-25 червня 2020року, ЗНО-згідно графіка МОНУ та вибору предметів учнями.
Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Терміни їх проведення визначаються директором закладу та погоджуються з відділом освіти,молоді та спорту Іллінецької РДА.
Орієнтовні терміни проведення ДПА для 4-х класів – остання декада травня 2020 року; для 9-х класів – календарний тиждень після закінчення навчального року.
Навчальні екскурсії, визначені навчальними програмами, проводяться протягом навчального року, навчальна практика учнів 5-8,10 класів не проводиться у літній період (рішенням педагогічної ради)
Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".
Школа працює в режимі п’ятиденки з двома вихідними – субота, неділя.
Навчальні заняття проводяться в одну зміну з 9.00год до 16.00год і регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором школи. Упродовж навчального дня проводяться дві великі перерви по 20 хвилин.
Розділ 9
Очікувані результати навчання здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
|
№ з/п |
Ключові компетентності |
Компоненти |
|
1 |
Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами |
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
|
2 |
Спілкування іноземними мовами |
Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
|
3 |
Математична компетентність |
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
|
4 |
Основні компетентності у природничих науках і технологіях |
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
|
5 |
Інформаційно-цифрова компетентність |
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
|
6 |
Уміння вчитися впродовж життя |
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
|
7 |
Ініціативність і підприємливість |
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
|
8 |
Соціальна і громадянська компетентності |
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
|
9 |
Обізнаність і самовираження у сфері культури |
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва |
|
10 |
Екологічна грамотність і здорове життя |
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.
Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
предмети за вибором;
роботу в проектах;
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
|
Наскрізна лінія |
Коротка характеристика |
|
Екологічна безпека й сталий розвиток |
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
|
Громадянська відповідальність |
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
|
Здоров'я і безпека |
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
|
Підприємливість і фінансова грамотність |
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Розділ 10
Показники (вимірники)реалізації освітньої програми
На рівні школи розроблена система показників (внутрішній моніторинг), що дозволяє судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний "продукт" діяльності школи відповідає ідеальній "моделі" випускника. При цьому обєктами, механізмами та термінами контролю є :
· кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років, добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, ковчингах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);
· матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності (відповідність ліцензійним та акредитаційним вимогам: шкільні кабінети, класні кімнати, спортивна кімната, бібліотека, сучасна їдальня, наявність інтернету – 2 рази на рік);
· якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);
· моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років, різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обовязковою складовою навчальної програми з предмета - на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, зовнішнє незалежне оцінювання – в кінці навчального року, результати участі у предметних та творчих конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року);
· моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);
· продовження навчання (аналіз вступу у ВНЗ України та за її межами - 1 раз на рік).
Рівень досягнень учнів буде вивчатись:
¾ шляхом моніторингу навчальних досягнень з окремих предметів;
¾ проведення контрольних випробувань учнів;
¾ участі учнів школи у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах;
¾ шляхом складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН;
¾ аналізу результатів участі учнів у ДПА і ЗНО.
Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюється:
- учнів 1-2 класів вербально, учнів 3-4 класів за 12-бальною шкалою відповідно до методичних рекомендацій МОН України, визначених інструктивними листами № 1/9-437 від 17.08.2016р «Щодо оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи» і №1/9074 від 28.01.2014 «Щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів» та наказом МОН від 21.08.2013р №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень (додаток 1);
оцінювати вербально:
-учнів 1 класу- протягом навчального року;
- учнів 2 класу- протягом навчального року;
- учнів 1 -4 класів - протягом навчального року з трудового навчання,фізичної культури,образотворчого мистецтва,музичного мистецтва, Я у світі,основ здоров’я.
- учнів 5-го класу - протягом вересня місяця першої чверті не виставляти бали початкового рівня,а лише високого та достатнього рівня.відповідно до листа МОН від 24.05.2013р № 1/9-368 «Загальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладах» (додаток 1);
- учнів 5-11 класів за 12 бальною шкалою відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів(вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОН від 13.04.2011 та наказом МОН від 21.08.2013р№1222 (додаток 2);
Результати
Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:
· оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;
· постійний моніторинг змісту освіти;
· спостереження за реалізацією освітнього процесу;
· моніторинг технологій навчання;
· моніторинг ресурсного потенціалу школи;
· моніторинг управління ресурсами та процесами;
· спостереження за станом соціально-психологічного середовища школи;
· контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
· розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.
Розділ 11
Опис та інструменти
системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з наступних компонентів:
¾ кадрове забезпечення освітньої діяльності;
¾ навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
¾ матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
¾ якість проведення навчальних занять;
¾ моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
¾ оновлення методичної бази освітньої діяльності;
¾ контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
¾ моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
¾ створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
Додаток 1
Перелік навчальних програм
ü для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня (1 -2класи)
(затверджені наказом МОН від 21.03.2015 № 268)
|
№ п/п |
Назва навчальної програми |
|
1. |
Типова освітня програма розроблена під керівництвом Шияна Р.Б. |
для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня (3-4 класи)
(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584)
для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня
(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)
|
№ п/п |
Назва навчальної програми |
|
1. |
Українська мова |
|
2. |
Українська література |
|
3. |
Біологія |
|
4. |
Всесвітня історія |
|
5. |
Географія |
|
6. |
Зарубіжна література |
|
7. |
Інформатика |
|
8. |
Історія України |
|
9. |
Математика |
|
10. |
Мистецтво |
|
11. |
Основи здоров’я |
|
12. |
Правознавство |
|
13. |
Природознавство |
|
14. |
Трудове навчання |
|
15. |
Фізика |
|
16. |
Фізична культура |
|
17. |
Хімія |
|
18. |
Іноземні мови |
Перелік навчальних програм
для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (10та 11класи)
(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407, від 24.11.2017 № 1539)
|
№ п/п |
Назва навчальної програми |
Рівень вивчення |
|
1. |
Українська мова |
Рівень стандарту |
|
2. |
Українськалітература |
Рівень стандарту |
|
3. |
Астрономія (авторський колектив під керівництвом Яцківа Я. Я.) |
Рівень стандарту |
|
4. |
Біологія і екологія |
Рівень стандарту |
|
5. |
Всесвітня історія |
Рівень стандарту |
|
6. |
Всесвітня історія |
Рівень стандарту |
|
7. |
Географія |
Рівень стандарту |
|
8. |
Громадянська освіта (інтегрований курс) |
Рівень стандарту |
|
9. |
Зарубіжна література |
Рівень стандарту |
|
10. |
Захист Вітчизни |
Рівень стандарту |
|
11. |
Інформатика |
Рівень стандарту |
|
|
Мистецтво |
Рівень стандарту |
|
12. |
Історія України |
Рівень стандарту |
|
13. |
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) |
Рівень стандарту |
|
14. |
Хімія |
Рівень стандарту |
|
15. |
Іноземні мови |
Рівень стандарту |
|
16. |
Фізична культура |
Рівень стандарту |
|
17. |
Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Ляшенка О. І.) |
Рівень стандарту |