Історія школи



          На мальовничих берегах річки Сорока розкинулось село Городок, що входить до  складу Іллінецького району, Вінницької області'. Відомостей про давнє минуле  села Городок є досить мало.

Питання про походження назви села остаточно не з’ясоване. Є різні міркування з приводу цього. Одна з версій доносить до нас відомості про те, що до нападу татар у XIII ст..село Городок було невеличким містечком -пригородком міста Кальника. Під час нападу монголо-татар Кальник був зруйнований. Залишилося лише південно-східне передмістя. Та оскільки воно було невеличким, його і назвали Городком.

      Інші історичні джерела свідчать про те, що с. Городок було засновано в 1612-1625рр.

   І входило воно до Гранівської волості. Називалось по-польськи - Грудек.

 У 1887році в приміщенні колишньої католицької церкви волосний писар організував перший клас церковно-приходської школи на 20 учнів. Через три роки в селі вже існувала трьохрічна церковно-приходська школа на 40 учнів. Такою школа залишалась до жовтня 1917 року.

Змінювались вчителі. Щорічно школу закінчувало 8-12 учнів. Екзамени вони складали при Слободищанській школі. Школа продовжувала перебувати у руках  церкви. Через відсутність вчителів школа деякий час пустувала. Весною 1918р. в село прибув вчитель Михалевич Павло Андрійович. Він організував початкову школу і запровадив навчання українською мовою.                                                                                                        .

У 1919 році в селі з'явився учитель Добровольський П.М. Він разом з Михалевічем П.А. організували вище початкову школу, яка проіснувала до 1922р. У  вищепочатковій школі було 4 класи (4-7кл). Навчатись у них ходили учні із сіл Китайгород і Чортория. Навчалось 18-20 учнів. Кількість учнів щорічно збільшувалась. Призначались нові вчителі.

 Чотирьохрічна школа з 1924р. розмістилась у пристосованих приміщеннях поміщицького будинку. Чотирьохрічною школа залишалась до 1935 року. З 1935 року школа переросла в семирічку. Перший випуск сьомого класу був у 1938 році.


            С. І. Побігайло з виконавцями ролей п’єси «Наталка Полтавка»

     На той час у школі навчалось 180 учнів. Із 1928 року у школі досить добре була поставлена культмасова робота, яку очолював Побігайло Сава Іванович.

З року в рік культура і освіта в селі зростали. У школі збільшилася кількість учнів.

І вже перед війною у школі було 238 учнів.

Мирне життя і праця людей були перервані війною. Життя в селі завмирало. Ненависть до жорстокості і свавілля окупантів піднімала людей на боротьбу з ними. З утворенням партизанського загону до його лав вмить вступила вчителька школи Гумалюк Марія Тарасівна.

Та прийшов довгожданий день визволення, а з ним і повернулось мирне життя.

Відновила свою роботу і школа. З початку вона була чотирьохрічна і учні продовжувавили навчання у Китайгородській середній школі. З 1951 року школа стала семерічною.

 

Випуск учнів 7 класу Городоцької семирічної школи 1955 рік.

В цей час розгортає свою роботу клуб. Учні і вчителі тягнуться до участі в художній

самодіяльності. У 1955 році утворюється сільська бібліотека. Бібліотекарем був Марчук Михайло Володимироч

 .

 


Учителі школи в 1949 році.

Педколектив школи у 1953 році.

   З 1959 року по серпень 1964 року, уже восьмирічною школою керувала Драч Олександра Федотівна.

Із серпня 1964 року по липень 1965 року директором школи був призначений Мудрак Петро Максимович.


 

Педколектив школи на останньому дзвонику у 1963 році.

 

 

Майже рік із 14.08.1965 р. по 30.08.1966 р. школу очолював Провороцький Петро Ксенофонтович. В цей час уже йшло завершення будівництва

 

 

      Майже рік із 14.08.1965р. по 30.08.1966 р. школу очолював Провороцький Петро Ксенофонтович. В цей час уже йшло завершення будівництва приміщення нової середньої школи на кошти місцевого колгоспу.

   За пасивність у роботі замість Провороцького П.К. призначено Черницю Дмитра Федотовича.

 31. серпня 1966 року – це дата відкритя нового приміщення Городоцької середньої школи.

 

 

Приміщення нової школи, введеного в дію
1 вересня 1966 року.

Будівництво нового приміщення школи.

                                                                                                                                                                         

      Протягом трьох років з 20.08.1971р. по 20.08.1974 р. школу очолював Глушко Федір Іванович. З перших днів свого призначення він почав займатись оформленням школи. Метою було створення системи наочності і роботи школи по інтернаціональному вихованню.

    

Директор школи Ф. І. Глушко на святі Першого дзвоника в 1972 році.

В фойє школи розміщувався зал “Дружби народів”. Кожний клас оформляв куточок по одній із республік, вів переписку з цією республікою. Школа брала активну участь у житті села, в організації і проведенні свят, парадів.

 

Свято «Дружби народів». Травень 1973 рік.

 

     Із 1.09.1974 р. по 25.08.1976 р. на посаді директора школи працював Бондар Петро Ілліч.  

З перших днів роботи завоював любов учнів та повагу вчителів.

Неповний рік працював директором школи з 01.09.1976 р. по 01.08.1977 р. Костюк Мефодій Сергійович.

       3 01.09.1977 р. директором школи призначено Щербаня Олександра Григоровича, який працював  на даній посаді більше 30 років. Було вирішено  одну із найболючіших проблем школи - побудовано шкільну їдальню на 100 посадочних місць, дві навчальні майстерні, добудовано 4 класні кімнати.

 

         

Завершення добудови шкільної їдальні.

 

Директор школи О. Г. Щербань на святі Першого дзвоника.

Протягом 1981-1982 навчального року на території тракторної бригади був розбитий перший в області наметовий табір праці і відпочинку «Авангард». Сюди приїздили гості з усіх районів області.

 

               Скільки прекрасних вчителів пов’язали свою долю з Городоцькою школою. З

          перших післявоєнних днів працювати в школу прийшли вчителі початкових класів Дзюбенко Фросина Василівна, Бойко Ганна Антонівна, Гераженко Надія Яківна, Чумаченько Поліна Іванівна, Слюсар Галина Петрівна, Драч Марія Дем’янівна . їх любили діти, цінували колеги за відданість своїй справі. До плеяди фундаторів освіти в селі ми відносимо і вчительку російської мови та літератури Дзюбенко Ніну Леонідівну, вчительку математики Мамчур Ганну Володимирівну, вчителя математики Чорного Кузьму Гнатовича, який був професіоналом у справі фотографії, дякуючи чому у школі і сьогодні у школі залишилось ще багато знімків зроблених ним. Також учитель праці Шлапак Володимир Федорович - ветеран Великої Вітчизняної війни. Це і Четвертуха Микола Лук’янович - вчитель математики, Гуцалюк Марія Тарасівна - вчителька української мови та літератури.

              Їх справу продовжували Бакай Надія Самсонівна - вчителька географії, нагороджена Орденом трудового Червоного Прапора, вчителька російської мови та літератури Лопушинська Лідія Дмитрівна, Черниця Лідія Лукічна та Міщенко Ніна Михайлівна - вчителі української мови та літератури.


Гордістю школи та району завжди були спортивні команди, які готував прекрасний вчитель фізкультури, вчитель-методист Міщенко Михайло Іванович. Душею шкільного колективу був Троян Михайло Наумович - вчитель математики, який викладав ще музику і співи.

 

Учителі школи, які перебувають на заслуженому відпочинку: Бакай Надія
Самсонівна, Лопушинська Лідія Дмитрівна, Міщенко Ніна МихайлівнаМіщенко Михайло Іванович, Коваленко Катерина Прокопівн

Гарний спомин про себе залишили вчителька математики Кузьмик Ганна | Пилипівна, вчителька російської мови Герман Зоя Олексіївна, вчителі г. початкових класів Юрченко Любов Леонтіївна, Яременко Ганна Федорівна, Лемпа Микола Лук 'янович - вчитель німецької мови.